фото: Freepik
Виробництво винограду в Україні завжди було важливою частиною аграрної галузі, що не лише забезпечує внутрішній ринок свіжою продукцією, але й сприяє розвитку виноробства. В останні роки ця галузь зазнала значних змін, зокрема через вплив війни та економічної нестабільності, що позначилося на ціновій політиці та обсягах виробництва.
Цього року український виноград відчутно подорожчав
Ціни на внутрішньому ринку коливаються в межах 60-85 гривень за кілограм, залежно від сорту, якості та регіону вирощування. Це зростання можна пояснити кількома факторами: зниженням обсягів виробництва, зростанням вартості палива, що впливає на логістичні витрати, а також складнощами з постачанням.
Географія виробництва: Одеська область залишається лідером
Основні виноградні господарства України традиційно зосереджені на півдні, де Одеська область є беззаперечним лідером у вирощуванні цієї культури. Тут вирощують як столові сорти, що користуються попитом на внутрішньому ринку, так і технічні сорти, призначені для виноробства. Одещина історично займає ключову позицію у виноградарстві, завдяки сприятливому клімату та багатим традиціям вирощування винограду.
Херсонська та Миколаївська області теж мають значний внесок у розвиток ринку, зокрема у виробництві столових сортів
Хоча ці регіони зазнали серйозних втрат через бойові дії, знищення частини врожаю та окупацію певних територій, вони поступово відновлюють виробництво та зберігають свої позиції на ринку.
Закарпаття – осередок виноробства
У той час, як південь України спеціалізується на вирощуванні столового винограду, Закарпаття залишається відданим виноробним сортам. Цей регіон, відомий своїми традиціями виробництва вина, орієнтується на вирощування технічних сортів, що дозволяє місцевим виноробам створювати унікальні напої з вираженим регіональним характером. Закарпатські вина високо цінуються не лише в Україні, але й за її межами, що робить цей регіон важливим гравцем на винному ринку.
Імпортна конкуренція: Туреччина, Італія та Іспанія
На українському ринку винограду важливу роль відіграє імпорт, особливо у зимовий період, коли місцеві постачання зменшуються. Основними імпортерами є Туреччина, Італія та Іспанія. Туреччина постачає виноград відразу після завершення українського сезону, що дозволяє споживачам мати доступ до свіжої продукції протягом тривалого часу. Італійський та іспанський виноград зазвичай з’являється на полицях взимку, коли місцевий продукт вже недоступний.
Виклики та перспективи розвитку галузі
Війна та економічні негаразди спричинили серйозні зміни у виробництві та постачанні винограду. Через окупацію частини територій Херсонської та Миколаївської областей значні площі виноградників опинилися під загрозою, що призвело до втрати частини врожаю та зростання цін. Окрім цього, порушення ланцюгів постачання та збільшення вартості пального створили додаткові труднощі для виробників.
У відповідь на ці виклики, деякі аграрії вирішили зменшити площі виноградників або переорієнтуватися на вирощування менш витратних культур
Проте, попри ці труднощі, інші виробники продовжують вкладати зусилля у відновлення виробництва та розвиток технологій вирощування винограду. Важливою перспективою для українського виноградарства залишається розвиток кооперації між виробниками, що дозволить зменшити логістичні витрати та забезпечити стабільний попит на продукцію.
