фото: Міноборони Росії
Початок осені 2023 року став поворотним моментом у війні між Україною та Росією: Київ отримав дозвіл на застосування західних далекобійних ракет, таких як ATACMS та Storm Shadow, для ударів по території Росії
Це рішення стало важливим етапом у війні, однак з часом Україна почала значно уповільнювати їхнє використання. Причини такого кроку є комплексними й включають як військові, так і політичні аспекти, пов’язані з майбутнім перебігом війни і змінами у зовнішньополітичній ситуації, зокрема, обранням Дональда Трампа президентом США.
Отримавши дозвіл на використання ракет ATACMS (з радіусом дії 190 миль) і Storm Shadow, Україна почала активно наносити удари по російських військових об’єктах
Ці удари виявилися ефективними, зокрема в ураженні складів боєприпасів, командних пунктів і інших стратегічних цілей. Вони також змусили Росію перенести логістичні бази далі від лінії фронту, що ускладнило постачання військ.
Проте вже через кілька тижнів після перших запусків стало очевидно, що Україна має серйозні обмеження у запасах ракет. За інформацією американських джерел, на листопад 2023 року у Києва залишалося всього кілька десятків ракет ATACMS, і навіть ці малі запаси вже були розподілені серед інших регіонів. Крім того, США і Великобританія не мають змоги постачати Україні більше ракет через інші глобальні потреби.
Одним із важливих факторів, що впливає на стратегію України, є політичні зміни в США
Дональд Трамп, який готується до повернення на пост президента, неодноразово критикував використання ракет ATACMS по території Росії. За його словами, це рішення було помилковим і могло привести до ескалації конфлікту. У Кремлі навіть заявили, що позиція Трампа «повністю збігається» з їхньою, що свідчить про можливі зміни в політиці США після його приходу до влади.
Це додає додаткову невизначеність для України, оскільки США є головним постачальником зброї і підтримки. Позиція Трампа може значно змінити хід війни, особливо якщо його адміністрація обмежить постачання зброї Україні або відмовиться від надання дозволу на подальші удари по Росії.
Зі свого боку, Росія продовжує реагувати на українські удари з обережністю
Після використання ракет ATACMS Москва застосувала нові гіперзвукові ракети Орешник, продемонструвавши готовність до ескалації, однак також намагається уникати відкритого зіткнення з НАТО та США. Російська відповідь здебільшого зводиться до атак дронів та ракет на українські об’єкти інфраструктури, а також до військових загроз, зокрема щодо можливості ударів по Києву.
З одного боку, Росія намагається уникати відкритої ескалації, з іншого — її військові стратегії намагаються зберегти за собою ініціативу на фронті. Кремль, ймовірно, побоюється, що подальша ескалація може призвести до більш глибокого втручання Заходу в конфлікт.
Київ зараз знаходиться у складному стратегічному положенні
З одного боку, Україна має значні досягнення завдяки західним ракетам, але з іншого — запаси цих ракет швидко вичерпуються. Враховуючи політичну ситуацію в США та можливі зміни в політиці Трампа, Україні буде все важче отримувати необхідну підтримку від Заходу.
Крім того, Україна має стратегію, орієнтовану на використання обмежених ресурсів. Військові аналітики зазначають, що Київ зараз має бути більш вибірковим у застосуванні залишкових ракет і намагається знаходити високоякісні цілі, які можуть мати найбільше значення для ходу війни. У той самий час, стратегія Росії виявляється гнучкою, і вона намагається уникати повномасштабної ескалації, поки не будуть визначені політичні зміни в США.
Незважаючи на всі ці труднощі, українська сторона повинна зберігати баланс між військовими досягненнями та дипломатичними зусиллями. Війна в Україні вже давно стала не лише конфліктом між двома країнами, а й важливим фактором для глобальної геополітики, і її хід залежить від багатьох змінних, зокрема від політичної ситуації у США та Європі.
Джерело: NY TIMES
