5 грудня 2024 року Верховна Рада України прийняла за основу два важливі законопроєкти, №3843 і №3844, що стосуються створення суду присяжних в Україні
Цей крок став відповіддю на вимоги реформування судової системи і вдосконалення процесу правосуддя в країні. Однак на етапі впровадження виникають запитання щодо практичного функціонування цього інституту та його впливу на судову систему України.
Що таке суд присяжних?
Суд присяжних — це один із найбільш демократичних елементів судової системи, втілення принципу участі громадян у правосудді. Ідея полягає в тому, що вердикт у кримінальних справах ухвалює не тільки суддя, а й група громадян, що обираються випадковим чином. Вони мають оцінювати факти і вирішувати, чи винна особа, чи ні. Класичні моделі суду присяжних існують у Великобританії, США, Франції, Італії, Австрії, Японії, та інших країнах.
В Україні правовий підґрунтя суду присяжних закладено в Конституції, зокрема в статтях 124 і 127, де зазначено, що народ може брати участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Також, стаття 128 дає можливість формувати суд присяжних у визначених законодавством випадках. В Україні це право має бути реалізоване через спеціальний закон, який розкриває вимоги до присяжних та їхні обов’язки.
Законопроєкти, що були прийняті Верховною Радою, пропонують чітке визначення ролі суду присяжних у кримінальних справах
Перш за все, суд присяжних буде складатися з одного професійного судді та восьми присяжних. Професійний суддя виконуватиме роль головуючого, але не впливатиме на ухвалення рішення присяжними. Порядок формування Лави присяжних передбачає випадковий автоматизований відбір кандидатів серед громадян, які проживають у відповідному судовому окрузі.
Процес прийняття рішення по суті справи буде базуватися на вироку присяжних
Якщо сім із восьми або всі присяжні проголосують за вину обвинуваченого, то винесено буде відповідне рішення. Після двох років, коли суд присяжних розглядатиме тільки справи, пов’язані з довічним позбавленням волі, він зможе розглядати і справи за тяжкі злочини, які тягнуть за собою покарання від 10 років позбавлення волі.
Один з авторів законопроєкту, народний депутат Павло Фролов, зазначив, що перші два роки суд присяжних розглядатиме лише справи, що стосуються довічного ув’язнення, а також буде обмежений певними категоріями злочинів
Фролов також наголосив на важливості обов’язкової участі громадян у роботі суду присяжних, яку можна розглядати як конституційний обов’язок.
Законопроєкт передбачає також фінансові гарантії для присяжних, такі як оплата на рівні судді першої інстанції, що становить близько 63 тисяч гривень на місяць.
Критика та виклики
Попри підтримку законопроєкту, деякі експерти висловлюють сумніви щодо доцільності й ефективності запровадження суду присяжних в Україні.
Зокрема, правозахисниця Олена Карнаух-Голодняк вважає, що цей інститут є популістським. Вона зауважує, що присяжними можуть стати будь-які громадяни, що не є юристами або чиновниками, і це може викликати питання до їхнього професіоналізму та неупередженості. Вона також наголошує на впливі масової інформації, який може спотворювати об’єктивність присяжних.
З іншого боку, адвокатка Тетяна Козаченко підкреслює, що створення суду присяжних — це важливий крок до побудови демократичної держави. Проте вона погоджується, що імплементація цього інституту потребуватиме значних ресурсів і часу, адже суди не готові до такого рівня реформ без належної матеріальної та організаційної бази.
Чи зможе суд присяжних справді покращити довіру до судової системи — покаже час.
Джерело: Кorrespondent.net
