фото: Freepik
Реформа судової системи в Україні продовжує викликати гострі дискусії
Верховна Рада зробила перший крок до створення класичного суду присяжних, ухваливши в першому читанні законопроєкти №3843 і №3844. Ці документи пропонують радикальні зміни, які можуть докорінно змінити підхід до судового процесу та реалізувати положення Конституції, яка вже понад 25 років передбачає участь громадян у правосудді через суд присяжних.
Законопроєкт пропонує запровадити модель, схожу на класичні суди присяжних у країнах Заходу
Основні нововведення:
1. Структура лави присяжних: складатиметься з восьми присяжних та одного професійного судді. Присяжні ухвалюватимуть рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого, і лише в разі обвинувального вердикту суддя визначатиме покарання.
2. Обов’язковість вердикту: для обвинувального вироку необхідно, щоб сім із восьми присяжних проголосували «за». Виправдувальний вирок оскаржити буде неможливо, окрім випадків процедурних порушень.
3. Призначення та відбір: присяжних відбиратимуть автоматично з громадян, які постійно проживають у судовому окрузі, що передбачає нову систему формування списків. Вони отримуватимуть винагороду на рівні місцевого судді та користуватимуться гарантіями недоторканності.
4. Обов’язкова участь: відмовитися від виконання обов’язків присяжного без поважних причин буде неможливо, що суттєво відрізняється від нинішньої добровільної системи.
Перші два роки новий суд присяжних розглядатиме лише справи за особливо тяжкими злочинами, які передбачають довічне ув’язнення
Однак подальший перелік справ ще не визначений, що викликає додаткові питання.
Реформа стикається з опором як серед юристів, так і серед політиків
Основні аргументи супротивників:
1. Недовіра до присяжних: критики вважають, що громадяни, які не мають юридичної освіти, не здатні об’єктивно оцінювати докази. Особливо цього побоюються прокурори, оскільки змагальність процесу посилиться, а адвокати отримають більше можливостей доводити невинуватість підзахисних.
2. Проблеми мобілізації: у воєнний час присяжні не отримують відстрочки від мобілізації, що може ускладнити формування лав присяжних.
3. Недостатня підготовка адвокатів: для ефективного захисту в суді присяжних потрібні висококваліфіковані адвокати, здатні переконувати та працювати з нестандартними ситуаціями. Такі фахівці є, але їхня кількість обмежена.
З 2012 року в Україні діє судова система, що частково нагадує радянську: два професійні судді та троє присяжних ухвалюють рішення разом
Ця модель виявилася недосконалою:
- Вплив професійних суддів: судді часто домінують у процесі, впливаючи на присяжних.
- Низька мотивація присяжних: добровольці нерідко уникають участі через відсутність стимулів та механізмів примусу.
Попри це, суди присяжних демонструють більшу схильність до виправдання обвинувачених. Наприклад, присяжні виправдали пару, звинувачену в убивстві дитини, через брак доказів і помилки слідства.
Експерти вказують на низку прогалин у новому законопроєкті:
1. Відсутність змін до Кримінального процесуального кодексу: залишиться формула «три плюс два», яка не відповідає новій концепції.
2. Не визначено поняття «судовий округ»: відсутність чіткої структури створює ризик процедурних проблем.
3. Можливі затримки з реалізацією: реформа вимагатиме значних зусиль і часу для адаптації системи.
Запровадження класичного суду присяжних є кроком до демократизації правосуддя в Україні та наближенням до міжнародних стандартів
Однак реформа потребує ґрунтовного доопрацювання, врахування воєнних реалій і забезпечення належної підготовки всіх учасників процесу. Без цього ризики провалу залишаються високими, а потенційні переваги можуть не реалізуватися.
Джерело: Думська
