Реформа церковного календаря в Українській греко-католицькій церкві (УГКЦ) стала знаковою подією, що продемонструвала рішучість релігійної спільноти рухатися в ногу з часом і світовою практикою
Водночас, як зазначає глава УГКЦ Святослав, перехід на новий календар – лише частина змін. Наступним кроком може стати перегляд дати святкування Великодня, що стане новим етапом реформ.
Рішення про зміну церковного календаря, зокрема перенесення дати святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, було ухвалено майже одноголосно
За словами Святослава, перед реформою 95% парафій висловили бажання змін, наголошуючи, що цей крок назрів давно.
На сьогодні лише одна парафія УГКЦ в Харківській області попросила відтермінувати перехід, тоді як решта громад прийняли зміни без значного спротиву. Святослав зазначив, що це стало можливим завдяки підтримці з боку вірян, які відчули єдність із церковними лідерами.
“Знаєте, це було відчуття небувалої одностайності. Коли наш народ відчув, що все ж таки церковні діячі є їхніми лідерами, а ми мали відчуття, що народ за нами йде”,
– підкреслив він.
Попри успіх у реформуванні календаря, питання дати святкування Великодня залишається відкритим
Глава УГКЦ наголошує, що Великдень – це головне християнське свято, яке символізує воскресіння Ісуса Христа і є фундаментом християнської віри. Наразі у різних частинах УГКЦ існує різна практика: в Україні Великдень святкують за православною традицією, тоді як закордонні парафії – разом із Латинською церквою.
“Є питання реформи пасхалії. Тому що ми хочемо не тільки Різдво святкувати, скажімо так, з цілим світом, але теж і Пасху. Пасха – це є головне християнське свято. Наша церква сьогодні опинилася в такій ситуації, що Різдво ми святкуємо всі разом, а Пасху – по-різному”,
– зазначив Святослав.
Святослав повідомив, що дискусія про уніфікацію дати святкування Великодня на вселенському рівні вже триває
Він розповів про свої нещодавні розмови з Вселенським Патріархом Варфоломієм і Папою Франциском, які також підтримують ідею спільної реформи Пасхалії. За словами глави УГКЦ, 2024 рік може стати поштовхом для активнішого обговорення цього питання.
Однак, як зазначив Святослав, це лише початок тривалого процесу. Зміна дати святкування Великодня вимагає узгодження між різними християнськими конфесіями, що є складним завданням, враховуючи історичні, культурні та догматичні розбіжності.
Що вже змінилося?
Реформа календаря, яка була проведена минулого року, стала важливим кроком у наближенні українських церков до західного світу. Зміна дат більшості свят, зокрема Різдва, мала символічне значення, що підкреслює європейський вибір України. Водночас перехідні свята, такі як Великдень, поки що залишаються незмінними.
Реформа календаря має не лише релігійний, але й суспільний вимір
Вона сприяє інтеграції України в європейський культурний простір, водночас зберігаючи зв’язок із православною традицією. Об’єднання дати святкування Великодня може стати наступним кроком на шляху до християнської єдності, що є важливим як для релігійних спільнот, так і для суспільства загалом.
Джерело: РБК Україна
