фото:REUTERS. Shamil Zhumatov
На світанку 21 листопада російські ракети обрушилися на українське місто Дніпро
Серед них були крилаті ракети Х-101 і балістичні ракети “Кинджал”, але одну з них не вдалося ідентифікувати одразу. Шість бойових частин із нової зброї спускалися майже вертикально, розпорошуючи суббоєприпаси. Пізніше Володимир Путін заявив, що це була нова гіперзвукова ракета середньої дальності під назвою “Орешник”.
Ця атака є частиною ширшої кампанії ядерного залякування, спрямованої як на Україну, так і на Захід
У відповідь на використання Україною американських ракет ATACMS і британських Storm Shadow, Росія намагається сигналізувати про свою готовність до ескалації.
“Орешник” було розроблено на основі РС-26, ракети, яка перебуває на межі між середньою (3,000–5,500 км) та міжконтинентальною дальністю (понад 5,500 км)
Ця зброя є ядерною за своєю суттю, навіть якщо для цієї атаки використовувалися інертні або навчальні боєголовки. Факт попередження США за 30 хвилин до удару через канали ядерного ризику підкреслює символічність і загрозу цієї атаки.
Попри те, що Путін раніше перебільшував можливості російської гіперзвукової зброї, “Орешник” залишається вагомим кроком у розвитку ракетної війни. Це перша ракета середньої дальності з багатьма боєголовками, яка була використана у бойових умовах.
Використання “Орешника” вписується у глобальну тенденцію до активного застосування ракетної зброї
Росія, Україна, Іран, Ізраїль та Індія демонструють зростання активності у цій сфері, використовуючи як крилаті, так і балістичні ракети. Нова епоха ракетних технологій відкриває перед країнами можливості для нанесення ударів великої точності на великі відстані, що супроводжується мільярдними інвестиціями в засоби протиракетної оборони.
Особливу роль у цій динаміці відіграють гіперзвукові ракети, які важко перехоплювати через їхню швидкість і траєкторію. Проте ефективний захист від таких загроз залишається технічно складним і дорогим завданням.
Оновлена ядерна доктрина Росії, оприлюднена 19 листопада, розширила обставини, за яких можливе застосування ядерної зброї
Тепер великі конвенційні атаки чи удари з боку країн, підтримуваних ядерними державами, можуть розглядатися як привід для ядерної відповіді.
Путін явно використовує “Орешник” не лише як зброю, але й як політичний сигнал. Він намагається залякати Україну і її союзників, водночас уникаючи прямої конфронтації з НАТО, яка могла б спровокувати активізацію статті 5 про взаємну оборону.
Хоча загроза прямого ядерного удару залишається низькою, сигналізація Росії свідчить про її готовність до подальшої ескалації
Україна та її союзники мають серйозно ставитися до таких загроз, але водночас не піддаватися залякуванню, йдеться у статті The Economist.
“Орешник” — це не лише зброя, а символ дедалі жорсткішого протистояння, яке може визначити майбутнє глобальної безпеки.
Ракетна війна нового покоління вже тут, і від реакції міжнародної спільноти залежить, чи стане вона нормою у 21-му столітті.
Джерело: The Economist
