3 листопада 2024 року, в Молдові завершився другий тур президентських виборів, що привернув увагу як громадян країни, так і міжнародних спостерігачів
У напруженій боротьбі за пост президента зійшлися чинна президентка Майя Санду і колишній генеральний прокурор Александр Стояногло. За результатами голосування, Санду отримала 55% голосів, а її опонент — 45%. Цей результат закріпив Санду на посаді голови держави і показав чітке розділення політичних уподобань між підтримкою прозахідного курсу і прагненням частини суспільства до нейтральної позиції у геополітиці.
Основні чинники, що забезпечили перемогу Санду
Майя Санду, відома своїм активним курсом на євроінтеграцію, значною мірою покладалася на підтримку молдавської діаспори. Виборці за кордоном, що складають близько мільйона осіб, відіграють дедалі важливішу роль у молдавських виборах. У першому турі вони склали понад 16% від загальної явки, причому близько 80% підтримали Санду. Це контрастує з ситуацією в самій Молдові, де Александр Стояногло набрав 51%, показавши незначну перевагу над Санду (49%). Підтримка громадян, що проживають за кордоном, стала ключовим елементом успіху прозахідної кандидатки, адже вони, як правило, підтримують курс на інтеграцію з ЄС.
Стояногло і Санду формально дотримуються курсу на вступ Молдови до Європейського Союзу, але їхні погляди на міжнародні відносини розходяться
Майя Санду у своїй кампанії підкреслила необхідність подальшого руху до ЄС, відзначивши, що отримання статусу кандидата в члени ЄС є великим досягненням її адміністрації. Її партія «Дія і солідарність», що контролює парламентську більшість, і уряд на чолі з Доріном Речаном працюють над реалізацією цього курсу.
Александр Стояногло, якого підтримує Партія соціалістів та її лідер Ігор Додон, також заявляє про підтримку європейської інтеграції, але при цьому не виключає діалогу з Росією
Він пропонує відновити авіасполучення з Росією, що відображає його прагнення до більш нейтрального курсу. Це знаходить відгук у виборців, які хотіли б бачити Молдову країною, що балансує між ЄС та Росією.
Вплив «мережі Шора» і спроби Росії втрутитися
Вибори в Молдові порушили також проблему зовнішнього впливу та втручання у демократичний процес. Особливу роль на цих виборах відіграла так звана «мережа Шора» — система підкупу виборців, пов’язана з олігархом Іланом Шором, який переховується в Москві. За оцінками, вплив цієї мережі міг охопити до 300 тисяч голосів, що є значною цифрою для Молдови, враховуючи, що в першому турі проголосували 1,5 мільйона виборців. Попри спроби правоохоронців послабити це вплив, повністю його нейтралізувати не вдалося.
З іншого боку, втручання Росії проявилося у спробах зірвати голосування за кордоном. Повідомлялося про фальшиві погрози мінування виборчих дільниць у країнах, де традиційно сильна підтримка Санду, — від Італії до США. Це, на думку деяких аналітиків, було спрямоване на ослаблення позицій прозахідної кандидатки та демонструє нестабільну геополітичну ситуацію навколо молдавських виборів.
Політична ситуація в Молдові стає дедалі напруженішою, і перемога Санду на президентських виборах має важливе значення як репетиція перед парламентськими виборами, що відбудуться наступного року
Попри її перемогу, результати показують, що рівень підтримки прозахідного курсу залишається неоднозначним серед громадян, і питання про зближення з ЄС або збереження більш нейтральної позиції залишається відкритим.
Результати другого туру виборів показують, що суспільство залишається поляризованим
Молдова прагнутиме зміцнювати зв’язки з ЄС, але водночас питання внутрішньої консолідації та політичної стабільності, ймовірно, залишаться на порядку денному у найближчі роки.
Джерело: Одеське життя
