фото: ZUMAPRESS.com
З наближенням інавгурації Дональда Трампа 20 січня 2025 року у західному політичному просторі все частіше лунають заклики до початку переговорів із Кремлем
Головною ідеєю цих розмов є припинення вогню між Росією та Україною, що нібито стане першим кроком до миру. Однак аналіз подій і заяв показує, що російський президент Володимир Путін майстерно використовує ці ініціативи як частину своєї стратегії маніпуляції громадською думкою на Заході.
Російська пропаганда, підкріплена заявами низки західних політиків, створює враження, що саме Україна нібито блокує початок діалогу
Як приклад, блогер Лекс Фрідман, під час інтерв’ю з Володимиром Зеленським, висловив припущення, що Путін готовий розмовляти, якщо цього захоче Трамп. Президент Зеленський справедливо відкинув таку думку, наголошуючи, що Україна неодноразово пропонувала переговори, але Кремль обирає шлях ескалації.
Підтримуючи цей наратив, Трамп і його радники, зокрема Кіт Келлог і Майк Волтц, заявляють про необхідність “миру через силу”
На думку Трампа, досягти домовленості з Путіним можливо шляхом компромісів, серед яких — тимчасова відмова України від членства в НАТО та визнання статусу окупованих Росією територій. Однак такі поступки лише заохотять Кремль до нових агресивних дій.
Спроба нав’язати Україні переговори за умов Путіна створює низку небезпек:
- Зміцнення російської агресії. Поступки з боку Заходу лише дадуть Росії час перегрупуватися, відновити ресурси й готуватися до нових атак.
- Дестабілізація глобальної безпеки. Якщо Путіну вдасться досягти своєї мети в Україні, це надихне Китай, Іран і Північну Корею на реалізацію власних агресивних планів.
- Зрада інтересів України. Визнання окупації українських територій чи відмова від членства в НАТО стане серйозним ударом по суверенітету та безпеці України.
Путін активно користується геополітичною ситуацією, формуючи думку, що Захід і Україна не хочуть миру
Кремль готовий заявляти про “прагнення до діалогу”, водночас продовжуючи наступальні дії. За даними The Washington Post, російські війська зараз здійснюють найшвидші атаки з моменту початку повномасштабного вторгнення, намагаючись просунути лінію фронту на захід.
Тим часом, адміністрація Трампа розраховує на “великий саміт” із Путіним, повторюючи сценарій 2018 року, коли Трамп зустрічався з Путіним у Гельсінкі. Та зустріч закінчилася дипломатичним скандалом, коли Трамп фактично довірився словам Путіна більше, ніж даним американської розвідки. Схожа ситуація може повторитися й цього разу.
Попри тиск, Україна не погоджується на мир за будь-яку ціну
Київ і ключові європейські партнери наголошують, що будь-яке припинення вогню має бути довготривалим і передбачати механізми, які запобігатимуть новій агресії. Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю The New York Times підкреслив, що Росія може використати перемир’я для перегрупування та повторного наступу.
Президент Франції Еммануель Макрон також заявив, що швидкого рішення конфлікту не буде. Європейські лідери бачать, що поступки Кремлю можуть стати прецедентом, який поставить під загрозу безпеку всього континенту.
Нав’язування переговорів на умовах Кремля є частиною геополітичної гри, яка спрямована на послаблення України та її союзників
Успіх стратегії “миру через силу” залежить не лише від рішучості України, а й від єдності Заходу. Тільки посилення санкцій проти Росії, зокрема в нафтовій галузі, та підтримка обороноздатності України можуть змусити Кремль реально розглядати мир з позиції міжнародного права, а не власних амбіцій.
Джерело: ТСН
