фото: president.gov.ua
7 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав резонансний Закон №12089 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»
Попри активну критику з боку громадськості, екологів, юристів та навіть Верховного Суду, документ набрав чинності і вже наступного дня після офіційної публікації почне діяти.
Основна норма закону — неможливість витребувати майно, яке було передано у приватну власність понад 10 років тому, навіть якщо така передача була незаконною
Йдеться не лише про рухоме, а й нерухоме майно, включно з земельними ділянками.
На практиці це означає, що державі не вдасться повернути землі, які були незаконно відчужені у приватну власність у період правління Віктора Януковича, якщо з моменту передачі минуло 10 років.
У виняткових випадках, коли суд все ж ухвалить рішення про повернення таких ділянок у власність держави або громади, чинний власник має отримати компенсацію за ринковою вартістю.
Проти ухвалення цього закону виступили:
- Екологічні організації — через потенційну загрозу природно-заповідному фонду.
- Юристи та правозахисники — через відкриту несправедливість: закон фактично узаконює крадіжки майна у держави, якщо минув певний термін.
- Громадські організації — заявляють, що закон захищає недобросовісного набувача, а не пересічного власника.
Верховний Суд також висловив негативне зауваження, однак Комітет Верховної Ради з правової політики не врахував жодного з цих застережень.
Закулісний лобізм і скандальна петиція
Закон активно просувала група впливу, пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським, який наразі перебуває під вартою. Зокрема, серед основних лобістів називають нардепа від «Слуги народу» Ігоря Фріса.
Після ухвалення закону у другому читанні громадські організації звернулися до президента з публічним закликом не підписувати документ. Відповідна петиція на сайті Офісу Президента зібрала понад 25 тисяч переглядів, необхідних для її розгляду. Проте, попри суспільний резонанс, Зеленський підписав закон.
Що це означає для України?
- Держава втрачає можливість повернути частину своєї власності, навіть якщо вона була незаконно відчужена.
- Екологічні наслідки — легалізація забудов у природоохоронних зонах чи біля водойм.
- Прецедент для майбутніх зловживань — відчуження державної землі без наслідків.
- Ризики для інвестиційного клімату — порушення принципів верховенства права та справедливості.
Джерело: КУРС України
