фото: Freepik
Європейський Союз досі не має чіткого плану дій щодо майбутнього мільйонів українських біженців після можливого припинення війни
Тимчасовий захист, запроваджений Єврокомісією у 2022 році, став життєво важливою правовою опорою для майже 4,3 мільйона українців, однак його обмежені часові рамки можуть залишити людей у невизначеності вже найближчим часом.
Тимчасовий захист: рятівний, але обмежений
Директива про тимчасовий захист (TPD) — документ, який майже 20 років залишався “сплячим” — був активований у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона дозволила українцям жити, працювати та користуватись соціальними послугами в країнах ЄС. Більшість біженців осіли у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині.
Втім, попри нещодавнє продовження дії директиви до березня 2026 року, її річне поновлення не дає стабільності. За словами експертки Ясмін Слут’єс з Інституту міграційної політики, така тимчасовість створює перешкоди для інтеграції: важко укласти довгостроковий договір оренди чи отримати постійне працевлаштування.
Хоча переговори щодо припинення бойових дій тривають, немає гарантій, що після цього українці збережуть поточний статус у ЄС
Деякі країни вже заявили, що не будуть видавати нові дозволи, щойно закінчиться війна. Приміром, Чехія планує припинити нові тимчасові захисти, а Польща — перейти на національний тимчасовий дозвіл на проживання строком на три роки.
За даними УВКБ ООН, бажання українців повертатися додому знижується:
- У 2023 році 77% планували повернутися,
- У 2024 — лише 65%.
- Кількість тих, хто взагалі не планує повертатись, зросла з 5% до 11%.
Ще однією проблемою залишається відмінність у трактуванні директиви: у різних країнах біженців приймають на різних умовах
Це створює нерівність у доступі до житла, освіти, медичних послуг та працевлаштування.
Деякі держави вирішили не чекати спільного рішення ЄС і розробляють власні програми:
- Чехія запроваджує п’ятирічний дозвіл на проживання для працевлаштованих українців з дітьми.
- Австрія, Італія, Естонія та Латвія працюють над довгостроковими статусами.
- Німеччина вже підготувала варіанти, але остаточне рішення прийматиме наступний уряд.
У червні Рада ЄС з внутрішніх справ планує розглянути це питання
Усі країни-члени мають досягти консенсусу, аби ухвалити рішення щодо майбутнього тимчасового захисту. На цьому наголошує і Чехія, яка разом із Німеччиною та Польщею бере участь у формуванні єдиного підходу.
Комісія обіцяє розглянути:
- можливість нових продовжень TPD;
- перехід українців на національні статуси (для навчання, роботи, возз’єднання родин);
- допомогу тим, хто вирішить повернутись.
Українці в Європі стоять перед вибором — залишатися в умовах невизначеності або інтегруватись у нову реальність
Рішення, які будуть ухвалені найближчим часом на рівні ЄС, матимуть довгостроковий вплив на долі мільйонів людей, які змушені були залишити свою країну через війну.
Джерело: Euractiv
