фото:Andrey Rudakov. Bloomberg
Після того як Україна закрила багаторічний транзитний маршрут для російського газу, Кремль шукає нові шляхи збереження експортних обсягів
Росія не лише розширює маршрути постачання природного газу, але й робить ставку на збільшення експорту скрапленого природного газу (СПГ). Це дозволяє Москві пом’якшити економічний удар від втрати одного з основних експортних каналів.
Альтернативи для газового експорту:
Розширення експорту СПГ
Президент Володимир Путін на щорічній пресконференції 19 грудня заявив, що Росія планує збільшити свою частку на світовому ринку СПГ, незважаючи на санкції. У 2024 році Росія експортувала рекордні обсяги СПГ, зокрема з заводу Ямал СПГ, навіть перевершивши транзитні обсяги через Україну. До 2035 року Кремль прагне потроїти обсяг експорту СПГ до 100 мільйонів тонн.
Маршрути в обхід України:
- Китай. Постачання газу до Китаю через трубопровід “Сила Сибіру” у 2024 році досягли рекордних 31 млрд кубометрів і плануються збільшитися до 38 млрд кубометрів у 2025 році.
- Туреччина. Трубопровід TurkStream дозволяє постачати газ як до Туреччини, так і до країн Європи. За оцінками, у 2025 році через цей маршрут буде транспортуватися близько 40 млрд кубометрів газу.
- Центральна Азія. Росія планує переорієнтувати постачання до країн Центральної Азії, зокрема через модернізацію радянського газопроводу до Узбекистану через Казахстан.
Європейський ринок
Попри санкції, Європа залишається значним покупцем російського СПГ. У 2024 році ЄС імпортував рекордні обсяги скрапленого газу з Росії, незважаючи на політичні заяви про необхідність скорочення залежності від російських енергоносіїв.
Економічний ефект від закриття українського маршруту є помірним
- У 2024 році “Газпром” заробив близько $6 млрд на транзиті через Україну, що становить лише 0,2–0,3% ВВП Росії.
- Закриття транзиту через Україну також вплине на економіки інших країн: Україна втратить близько 0,5% ВВП через відсутність транзитних платежів, а Словаччина – 0,3% ВВП.
Експерти прогнозують, що Росія зможе частково компенсувати ці втрати через збільшення постачань до Китаю, Туреччини та Європи у форматі СПГ.
Газова дипломатія дає Кремлю можливість продемонструвати, що Росія не перебуває в ізоляції
Наприклад:
- У грудні 2024 року прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відвідав Москву для обговорення газових питань, ставши другим європейським лідером після Віктора Орбана, який зробив такий крок після вторгнення в Україну.
- Путін заявив про готовність обговорювати нові газові угоди з ЄС, хоча визнав, що досягнення таких домовленостей буде складним через поточні геополітичні умови.
Попри альтернативи, Росія стикається з низкою проблем:
- Санкції. Західні обмеження ускладнюють доступ до технологій для нових СПГ-проєктів і впливають на логістику, зокрема на використання танкерів для транспортування газу.
- Менша рентабельність. Розширення СПГ-експорту та пошук нових ринків вимагають значних інвестицій і часу, що робить бізнес менш прибутковим.
- Залежність від Китаю. Зростання експорту до Китаю робить Росію залежною від цього ринку, де покупці мають сильніші позиції для диктування умов.
Росія адаптується до втрати українського маршруту, переорієнтовуючи експорт газу до Китаю, Туреччини та Європи у форматі СПГ
Хоча економічний ефект від закриття транзиту через Україну є помірним, санкції й посилення конкуренції на світовому енергетичному ринку створюють довгострокові виклики для російського газового сектору.
Питання енергетичної політики залишатиметься ключовим у глобальній геополітиці, адже США та ЄС також активно розширюють постачання СПГ, зменшуючи залежність від російських енергоресурсів.
Джерело: Вloomberg
