фото: sud.ua
9 грудня 2024 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення про відмову у задоволенні клопотання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Валентина Олексійовича Заверюхи щодо зупинення розгляду відкритої проти нього дисциплінарної справи.
Контекст справи
Дисциплінарне провадження проти судді Заверюхи В.О. було розпочато за скаргою Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке звинуватило суддю у можливих дисциплінарних порушеннях під час розгляду кількох справ. Скарга НАБУ, датована 28 серпня 2024 року, охоплювала справи, що мали значний суспільний інтерес.
У жовтні 2024 року Перша Дисциплінарна палата вирішила відкрити дисциплінарне провадження, вбачаючи в діях судді ознаки проступків, визначених пунктами 1, 3, 4, 6 та 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Проте суддя Заверюха не надав пояснень щодо суті скарги ні в період відкриття провадження, ні після отримання відповідних листів.
6 грудня 2024 року суддя подав клопотання про зупинення розгляду справи, об’єктивуючи це мобілізацією до лав Збройних Сил України 5 грудня 2024 року
Довідка з місцевого територіального центру комплектування підтвердила його призов. Суддя аргументував, що участь у військових діях унеможливлює ефективну реалізацію його права на захист.
Проте Перша Дисциплінарна палата, аналізуючи запит, визнала його необґрунтованим
У своїх висновках вона посилалася на положення Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яке дозволяє зупиняти розгляд дисциплінарних справ лише за певних умов. Враховуючи, що суддя мав можливість раніше надати пояснення, а також враховуючи альтернативи, такі як участь у засіданні через представника чи відеозв’язок, палата вирішила продовжити розгляд справи.
Правова оцінка та об’ґрунтування рішень
- Дисциплінарна відповідальність та обов’язки судді
Закон зобов’язує суддю, який є учасником дисциплінарного провадження, своєчасно надавати пояснення, ознайомлюватися з матеріалами справи та бути активним у захисті своїх прав. Заверюха В.О. ці обов’язки не виконав, незважаючи на надані можливості. - Мобілізація як підстава для зупинення справи
Частина 14 статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачає дискреційне право палати зупиняти розгляд справи, якщо суддя перебуває у складі Збройних Сил України, за умови безпосередньої участі у бойових діях. Водночас палата зазначила, що мобілізація Заверюхи відбулася після відкриття провадження, що викликало сумніви у її мотивах. - Забезпечення права на захист
Судді було запропоновано кілька варіантів участі у провадженні, включно з дистанційними форматами. Відсутність реакції з його боку свідчила про пасивність, яка, за європейськими стандартами прав людини, може розцінюватися як зловживання процесуальними правами.
Ситуація із суддею Заверюхою В.О. демонструє складність балансування між правами суддів і вимогами до їхньої поведінки в контексті дисциплінарного провадження
Хоча мобілізація є важливим фактором, вона не може слугувати виправданням для нехтування обов’язками, передбаченими законом. Рішення Першої Дисциплінарної палати підкреслює пріоритетність належного функціонування судової системи та її відповідальність перед суспільством.
Джерело: Вища рада правосуддя(Акт)
